• В редакцию «Одуванчика» обратился житель Украины, который пишет стихи в жанре гражданской лирики. Ситуация со свободой слова на Украине не позволяет поэту опубликовать там свои произведения.  Поскольку война на Донбассе и её отражение в современной украинской культуре является одной из приоритетных тем для «Одуванчика», мы всегда рады предоставить площадку для высказывания тех взглядов, которые не совпадают с официальной националистической идеологией современной Украины. Редакция видит залог нормализации отношений между нашими странами только в изживании Украиной националистической риторики как в идеологической, так и в культурной сфере. Сайт «Одуванчик» представляет своим читателям современного украинского автора Андрея Советского.

    Андрей Советский

    1.

    Забрали хлопчика в АТО,бува в країні ще й не то.

    Комок купив собі, як новий і бєрци («бундес»,був би він здоровий).

    Приходить він в воєнкомат, мобілізований солдат.

    І там йому розкажуть жваво, які прекрасні в війску справи,

    А він зрадіє, мов дитина: «ще не вмерла Україна!!!»

    А товстий, пихатий дядя потирає руки радо і рахує гроші зради.

    Зрадив він,така скотина, і оте хлопча невинне й рідну неньку Україну.

    Все рахує і гигоче, вилізли б у нього очі.

    2.

    Тож хлопчина усміхнувся, в секондхенд свій одягнувся

    І поїхав на границю, покинув неньку і світлицю.

    Прїжджає:мамо, ненько, вилізли у нього зьєньки.

    Пушки, «гради», міномети, привезли з усьой планети.

    Кинувсь стрельнуть-ніц патронів. Їсти-теж тут не доволі.

    Гей,агов, держава-мати,солдатів треба годувати.

    А товстий, пихатий дядя потирає руки радо і рахує гроші зради.

    Зрадив він,така скотина, і оте хлопча невинне й рідну неньку Україну.

    Все рахує і гигоче, вилізли б у нього очі.

    3.

    Чуха хлопець вуха й спину, шкода неньку Україну.

    А по тєлєку белькочуть, правду розказать не хочуть.

    Обіцяють зорі з неба і «потерпіти ще треба».

    Щож, солдату не звикати волонтерів виглядати.

    Вони народну копійчину не ховатимуть за спину.

    Взують, вдягнуть, нагодують,ну а може й поцілують.

    А товстий, пихатий дядя потирає руки радо і рахує гроші зради.

    Зрадив він,така скотина, і оте хлопча невинне й рідну неньку Україну.

    Все рахує і гигоче, вилізли б у нього очі.

    4.

    Дочекався, дембельнувся, живий додому повернувся.

    Роззирнувся, роздивився і за голову схопився.

    Дяді, товсті і пихаті, повиносили все з хати

    І сміється вже чужинець: «ти не господар,українець»

    Що тут діяти, робити? Сумно, ніде правди діти.

    Журиться отой хлопчина: «ще не вмерла Україна????»

    А товстий, пихатий дядя потирає руки радо і рахує гроші зради.

    Зрадив він, така скотина, і оте хлопча невинне й рідну неньку Україну.

    Все рахує і гигоче, вилізли б у нього очі.

    06.08.2015.

     

    Поделиться в соц. сетях

    0

    Posted by admin @ 16:18

    Tags: ,

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.